Формування соціокультурної компетенції в учнів в процесі навчання іноземної мови

    Статус іноземної мови, її значення, авторитет постійно зростає, бо це той навчальний предмет, який має за головну мету формувати здатність людини до спілкування, до міжкультурних відносин.

    Як відомо, однією з основних цілей навчання іноземної мови є формування в учнів соціокультурної компетенції, яка має сприяти вихованню толерантного ставлення і поваги до культури, звичаїв, способу життя народів, мова яких вивчається. Соціокультурна компетенція – це знання культурних особливостей носіїв мови, їх звичок, традицій, норм поведінки й етикету та вміння розуміти комунікативну поведінку носіїв іноземної мови й адекватно використовувати набуті знання у процесі спілкування, залишаючись при цьому носієм іншої культури.

    На сучасному етапі соціокультурна компетенція набуває все більшого й більшого значення. ЇЇ актуальність зумовлена тим, що Україна зміцнює стосунки й зв’язки з європейськими й світовими державами, а для того, щоб наша країна сприймалася іншими націями як культурна високорозвинена держава, треба формувати в учнівської молоді знання про країни світу, уміння спілкуватися іноземними мовами й навички самостійної роботи, отже, проблема формування зазначеної компетенції є дуже важливою.

    Крім того, соціокультурна компетенція значно підвищує мотивацію та інтерес до навчання. Дана компетенція стосується перш за все соціокультурних умов користування іноземною мовою. Через оволодіння правилами ввічливості, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, класами та соціальними групами, соціокультурний компонент пронизує весь процес навчання іноземної мови і таким чином формує вміння міжкультурного спілкування

    Питання про формування соціокультурної компетенції, особливо в  старшокласників, знайшло теоретичне обґрунтування в працях Н.П.Анікеєвої, О.В.Безпалько, Г.М.Бондарчука, В.П.Бусела, А.Л.Венгера, Т.М.Волкової, В.В.Воронова та ін.

   На їх думку соціокультурну компетенцію доцільно розглядати як сукупність культурно-країнознавчих, лінгвокраїнознавчих, соціолінгвістичних знань, навичок і вмінь та здатність використовувати їх у міжкультурній комунікації, а також сукупність певних здібностей і якостей особистості. До здібностей відносяться культурознавча, лінгвокультурознавча й соціолінгвістична спостережливість, соціокультурна чутливість до виявлення тенденцій у взаємодії міжнаціонального і національного у змісті мовленнєвої поведінки та соціокультурна неупередженість. До якостей особистості відносяться відкритість, психологічна готовність до спілкування з представниками інших культур, що мають інші погляди, переконання, стилі та образи життя, достатній рівень культури спілкування, мовленнєвий такт, культурна терпимість, наявність почуття відповідальності, володіння технологією усунення конфліктів.

  Формування соціокультурної компетенції буде успішним при систематичному виконанні вправ, які передбачають розвиток таких умінь як:

·         проводення паралелі між двома культурами;

·         оцінювання соціокультурні події та відмінності;

·         висловлювання власної думки;

·         формування асоціативних умінь та естетичного почуття;

·         висловлювання свого відношення до історичних подій іншомовної культури;

·         формування позитивного відношення до культури мови, що вивчається;

·         інтерпретування соціокультурної інформації для формування вмінь критичного мислення;

·         коментування іншомовного матеріалу соціокультурного змісту;

·         вирішування соціокультурного завдання в умовних комунікативних ситуаціях.

   Дані вправи мають бути підпорядкованими наступним етапам формування та вдосконалення соціокультурної компетенції:

 1 етап – введення в соціокультурне середовище;

 2 етап – вирішення соціокультурних проблемних завдань з використанням опор;

 3 етап – самостійне інтерпретування соціокультурних реалій.

   Метою 1 етапу є ознайомлення з соціокультурною ситуацією. Даний етап спрямований на створення таких умов, які сприятимуть кращому розумінню певної соціокультурної ситуації. Вчитель повинен зацікавити учнів соціокультурною проблемою, підібрати відповідний матеріал та розробити тренувальні вправи комунікативного пошукового характеру, які спрямовані на формування умінь здогадки, смислової та мовної антиципації та предикції.

   Метою 2 етапу є тренування соціокультурного лінгвістичного матеріалу в рецептивно-репродуктивних вправах для вирішення проблемних соціокультурних завдань. Доцільними на даному етапі є вправи на формування умінь проведення паралелей між двома культурами, знаходження відмінностей у культурі іншої нації та формування вмінь критичного мислення.

   Метою креативного етапу є формування вмінь самостійного користування соціокультурними знаннями та вміннями при вирішенні соціокультурних комуні-кативних завдань. На даному етапі використовуються творчі вправи, які вимагають від учнів повної самостійності у змісті та засобах висловлювання. Деякі вправи передбачають формування вмінь самостійного інтерпретування соціокультурних явищ, коментування та вирішення соціокультурних завдань в комунікативних ситуаціях.

   Кожну вправу слід виконувати в парному, малогруповому або макрогруповому режимах.

   Ефективним засобом формування соціокультурної компетенції може бути створення вчителем власного соціокультурного портфоліо. Викладачеві іноземної мови слід розробити його й постійно доповнювати педагогічними прийомами, технологіями, наробками. Соціокультурний портфоліо може включати в себе папку, де зібрана найрізноманітніша інформація соціокультурної спрямованості, підбірку електронних презентацій, відеофільмів соціокультурного спрямування.

   До папки можуть бути зібрані тестові завдання, добірка текстів для читання та аудіювання. Як зазначено в Рекомендаціях Ради Європи, типи текстів можуть бути:

- усні:

·         публічні оголошення, інструкції

·         публічні промови, лекції, презентації

·         ритуали

·         розваги (драма, шоу, читання, пісні)

·         спортивні коментарі

·         випуски новин

·         публічні дебати, дискусії

·         розмови по телефону

- письмові:

·         книжки

·         ілюстровані журнали

·         газети

·         підручники

·         комікси

·         брошури

·         листівки

·         рекламні матеріали

·         квитки

·         знаки

·         словники

·         листи

·         конспекти

   Одну з частин портфоліо можна назвати: «Використання віршів у формуванні соціокультурної компетенції». Ця частина може складатися виключно найкращих поезій англомовних авторів: Г.Лонгфелло і Р.Фроста, Е.По і Е.Дікінсон, Р.Бернса і П.Шеллі, О.Уайлда і Т.Мора, Дж.Кіплінга і Дж.Байрона, В.Блейка і Дж.Джойса. Поруч із оригіналом корисним і цікавим є розмістити художній переклад англійської відомих вітчизняних перекладачів або навіть власні переклади старшокласників.

   Інша частина портфоліо може бути присвячена використанню пісень у формуванні соціокультурної компетенції. Пісня дуже часто емоційно позитивно впливає на школярів. Вчитель засобами найкращих пісень може сформувати соціокультурну компетенцію учнів в учнів, підбираючи низку музичних творів, які тією чи іншою мірою відображають основні музичні стилі і напрями: диско-музику, рок, реп, хіп-хоп, джаз, класичну музику, госпелс (церковне піснопіння), спірічуелс, кантрі-м’юзік тощо. Педагог пропонує дітям вивчити пісню, пояснює її значення.

   Ще одна частину даної папки слід відвести для різноманітних вікторин, кросвордів, чайнвордів, жартів, гумористичних і сатиричних малюнків. Різноманітний необтяжливий матеріал соціокультурної спрямованості, невеликий за обсягом, дозволить учню без додаткових зусиль відповісти на запитання, розважитися, потренувати свою пам’ять, перевірити рівень свого інтелекту.

   Чільне місце в портфоліо має займати розділ «Пошукові соціокультурні завдання», який передбачає наявність низки соціокультурних вправ, які розвивають в учнів уяву, уміння знаходити вихід із складних ситуацій. Цей матеріал спрямований на формування бажання показати власне «я». Мета пошукових завдань – сформувати конкретні знання про культуру своєї або іншомовної країни, розвивати уміння оперувати цими знаннями залежно від ситуації, поглиблювати навички використання знань і умінь, проводячи творчу, креативну, пошукову роботу.

   Вчителю слід зібрати «Соціокультурні проекти» своїх вихованців. Створення міні-проектів, міні-презентацій, розрахованих на один конкретний урок або на його окремий етап є доречним і актуальним. Розробити міні-проект або міні-презентацію під силу одному учню, чи невеличкій групі учнів. Створення повномасштабних проектів розраховано на весь урок або на певну годину позакласного заходу. Вчитель має визначити мету проекту, показати його актуальність, скласти алгоритм дій, зробити висновки, окреслити орієнтири – завдання для вчителя й учнів та визначити кінцевий результат.

   Ще  одну частину соціокультурного портфоліо  учителю було б доречно відвести «Урокам з соціокультурною забарвленістю». У цій частині можна розмістити фрагменти нестандартних уроків: урок-лекцію, урок-подорож, урок-виставку, урок-хіт-парад, урок-токшоу, урок з використання  методики «Жива бібліотека». Фрагменти уроків повинні бути ретельно продуманими, виваженими, відповідати віковим особливостям учнів і кожна діаграма, схема, таблиця повинна нести соціокультурне навантаження.

   Окремий розділ слід відвести для сценаріїв позаурочних заходів, приурочених історії, культурі, традиціям та звичаям англомовних країн.

  Добре відомо, що використання аудіозаписів на уроках англійської мови надає можливість залучити до навчального процесу звуки реального світу. Використання ж відео матеріалів надає викладачам та учням ще один вимір: зображення зовнішнього світу. Учні мають можливість не тільки чути мову, яку  вони вивчають, але й бачити людей, які говорять цією мовою, сприймати реалії їх життя, побуту та відпочинку. Цей факт надає вчителю багато нових можливостей. Наприклад: учні можуть описувати об'єкти, які подані в сцені, відгадати місце і час запису, розмірковувати про попередні або наступні події, що випливають із запропонованої ситуації. Діти можуть несвідомо вивчити багато нових слів, які просто згадуються в поданій сцені, але мають чітко виражене емоційне забарвлення. Все це говорить на користь того, що відеозаписи можуть бути ще одним потужним інструментом, який сприяє вивченню англійської мови.

   Останнім часом одним із джерел поповнення учительського арсеналу автевтичним навчальним відео став веб-сайт  YouTube. YouTube пропонує широкий спектр специфічних відеофільмів краєзнавчого характеру, які в цікавій та доступній формі знайомлять учнів з визначними місцями, реаліями побуту та культури англомовних країн.

   Крім загальних відеоматеріалів учитель може відшукати такі специфічні матеріали, як пісні та римівки, які використовуються як мовленнєва зарядка на початку уроку, як спосіб для опрацювання звуків англійської мови, вивчення граматичного матеріалу та, як момент релаксації.

Список використаних джерел:

1. Несін Ю.М. Формування  соціокультурної компетенції старшокласників засобами іноземної мови. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pedalm/texts/2008-1/010.pdf

2. A Common European Framework of Reference. / Council for Cultural Cooperation, Educational Committee. – Strasbourg. – 2001. – P.9