Виховні заходи

Традиції та звичаї Різдвяних свят в Україні

Форма заходу  -  театралізована вистава

Мета заходу: 

·         вивчати та розповсюджувати традиції проведення народних свят;

·         розвивати національну самосвідомість, інтерес до культурної спадщини

      українського народу;

·         розвивати пам'ять, мислення, уяву та увагу;

·         виховувати любов та повагу до своєї Батьківщини, її традицій та звичаїв.

Обладнання: електронна презентація, телевізор, комп’ютер, декорації до сценки

         “Свят-вечір», костюми та атрибути для різдвяного вертепу.

Хід заходу

Святково прибрана сцена.

Свято починається з коляди «Нова радість стала…» (хор)

Ведуча 1.                                                          

             
У Віфлеємі в стайні на сіні –
Христос родився Всім на спасіння!
Люди, радійте, Христа вітайте,
Божому сину Славу віддайте!
Слава на небі Богу Святому,
На землі спокій роду людському.

(Діти займають місця в залі. Перегляд мультфільму «Свята ніч. Тиха Ніч»)

Ведуча 2. Один з найзнаменитіших і найвеличніших празників святкового календаря, яким, власне, започатковується рік, є Різдво Христове, що в народі іменується просто Різдвом.

Ведуча 1. Різдво Христове – одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за розмаїтістю народних обрядів. Красиво й велично святкується Різдво на Україні.

Ведуча 2. Починається воно 6 січня святвечором, до якого родина готується протягом тижня. Ввечері, коли зійде перша зоря, сідають вечеряти. Вечеря складається з 12 страв, бо у Христа було 12 апостолів. Усі страви пісні. Обов’язково стравою є кутя. Нею закінчується піст.

Ведуча 1. За вечерею збирається вся родина. Таке родинне зібрання є символом домашнього вогнища, благополуччя, згуртованості.

Ведуча 2. Уся родина неодмінно цього вечора має бути разом. Старі люди кажуть, що та людина, яка проведе Свят-вечір поза родинним колом, весь рік блукатиме світом, почуватиметься незатишно й одиноко. У цей день треба пробачити всі кривди, що були вам заподіяні, щоб не брати образу із собою у новий рік. А все кимось позичене чи десь забуте обов’язково теж повертається до господи.

Колядка «Добрий вечір, люди, в вашій теплій хаті!»   

Сценка «Свят-вечір»
(Дитина кладе на стіл хлібину, дрібку солі, ставить воскову свічку. Потім господиня ставить на стіл кутю і узвар, інші страви).
Діти. Мамо, мамо, нарешті дочекалися, перша вечірня зоря зійшла. Можна і до столу сідати.
Мати. Почекайте ще трохи, посидьте тихенько. Треба до столу ще декого покликати.
Батько. (бере до рук кутю і підійшовши до відкритих дверей чи вікна гукає до зоряного неба).
Морозе, Морозе іди кутю їсти! (почекавши, чи не відгукнеться господар продовжує далі).
Сірий вовче, іди кутю їсти! (почекавши, чи не відгукнеться господар продовжує далі).
Бурі і вітри, ідіть кутю їсти! (почекавши, чи не відгукнеться господар продовжує далі).
Як не хочете іти до нас, то не йдіть і на жито-пшеницю, не беріть ні телят, ні ягнят, не руйнуйте оселі. Ідіть на моря, на ліси, а нам шкоди не робіть!
(Родина сідає за стіл, аж тут чути стук в двері).

Мати. Біжи доню одчиняй скоріше двері.
Діти Добрий вечір, господарям цього дому. (святково зодягнені, в руках тримають зірку).                                                                                   
Мати з дітьми.  І вам добрий вечір.

Перший колядник.                             
Хоч за вікном хуртеча злиться –
Горить ялинка у світлиці,
Усім співати і радіти,
З Різдвом Христовим, всіх вітати!
Другий колядник.
Ось перша зіронька на небі,
А в хаті вже уся родина,
Дозвольте заколядувати,
З Святим Різдвом вас привітати!
Мати. Колядуйте, колядуйте!
Третій колядник.
Ой, ішла колядка
Вулицями міста
У стрічках сріблястих,
В світлому намисті.
«Христос вже родився!», –
Усіх сповіщала.
Четвертий колядник.                                                                     
Зірниця в небі світить яскраво,
Святій дитині радіє радо.
Світи, зірнице, Христу й Марії,
Кріпи в нас в серці віру й надію.

П’ятий колядник.
Хай ця зірничка в різдвяні свята
Несе нам щастя по наших хатах!
Мир і здоров’я, втіху й пошану,
Багатство й долю у ніч різдвяну.
Шостий колядник.
Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми руками весь світ захищає.
І вашу хатину, і вашу родину,
І всю Україну – Христос рождає!
Колядники.
1. Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака.
Одчиняйте скриньку
Та давайте сливку.
Одчиняйте сундучок
Та давайте п'ятачок.

2. Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
Як не дасте пирога,
Візьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.

Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім`я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали –
Колядників пригощали.

Віншуєм вам щастям, здоров"ям, 
Щастям, здоров"ям, святим Рождеством!
Гей, дай же, Боже, два стоги гречки, 
Два стоги гречки на пиріжечки!    

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А пісна не така,
Дайте, діду, п'ятака.
А ти, бабо, гривню,
Бо всю воду вип'ю

Коляду для вас співаю,

Дай вам боже урожаю,

Щедрих нив, садів квітучих,

Колядка “ Ой, радуйся, земле…Син Божий народився!”  (Хор) (Діти займають місце взалі)

 

Вікторина.

Ведуча 1. Наступним святом Різдвяно-новорічного циклу було свято Василя, який приходив не сам, а зі своєю подругою Маланкою. 

Ведуча 2. 13 січня у Щедрий вечір на Маланку традиційно діти приходили до родичів та сусідів щедрувати, або як ще казали «водити козу». Щедрувальники перевдягалися, так що їх і не впізнаєш (хто в козу, хто в кота чи ведмедя, чорта, цигана і т.д).

Щедрівник (стукає в двері, заходить до хати):

Добрий вечір!

Господарі добрі! Зустрічайте!

Щедрівникам двері відчиняйте!

Щедрівник (стукає, заходить до хати):

Добрий вечір, відкривайте двері!

Прийшли щедрівники до оселі!

Щедрівник:

Добрий вечір! Готуйте хліб та сало,

бо нас прийшло чимало.

(Решта щедрівників заходять у двері поодинці та кажуть: «Добрий вечір!». Стають гуртом: щедрівники у народних костюмах, циганки, коза, Маланка, лікар, звіздар, господар кози. По одинці промовляють.)

Щедрівник:

Пустіть до печі, погріти плечі.

Щедрівник:

Пустіть до груби, погріти зуби.

Щедрівник:

Пустіть до хати, погріти п’яти.

Щедрівник:

Пустіть, бо дуже коза змерзла.

Разом:

Дозвольте господарі  хати,

ми вам будемо щедрувати.

Щедрівник:

У щасливій вашій хаті, щоб усі були багаті,

щоб лежали на столі паляниці немалі.

Щедрівник:

Щоб були у вас ковбаси, молоко і сало, й м’ясо,

і млинці, і пиріжки, і пухнасті пампушки.

Щедрівник:

Щоб були в оцій оселі і здорові, і веселі.

Щедрівник:

Щоб співалися пісні у щасливі, світлі дні.

Ну, так що, можна щедрувати?

Господарі: Звичайно можна.

(Щедрівники співають «Щедрик»)

Щедрик, щедрик, щедрівочка,                    В тебе товар весь хороший,

прилетіла ластівочка,                                  будеш мати мірку грошей.

стала собі щебетати,                                     хоч не гроші, то полова,

господаря викликати:                                   в тебе жінка чорноброва.

Вийди, вийди, господарю,                          Щедрик, щедрик, щедрівочка,

подивися на кошару,                                   прилетіла ластівочка.

там овечки покотились,

а ягнички народились.

Щедрівник:

А чи можна Меланку вести?

Новий рік до хати привести?

Щедрівник:

Ой, господар, господарочко, пустіть в гості Маланочку.

Господарі:

Заходьте та Маланку з собою приводьте.

(Маланка ходить по хаті з віником та підмітає підлогу, віником відбивається від щедрівників, а ті в свою чергу розповідають про неї.)

Щедрівник:

Маланочка чисто ходить,

нічого в хаті не пошкодить.

Щедрівник:

Як пошкодить , той помиє,

їсти зварить, ще й накриє.

Щедрівник:

Наша Маланка – обманщиця,

В неї знизу штани, а зверху спідниця.

Щедрівник:

Наша Маланка не дівоча,

на ній сорочка парубоча.

Меланка:

Дай Боже вам щедрого вечора на Різдво Христове,

доброго вечора на Маланки,

міцного здоров’я на Святого Василя

та веселого настрою на Водохреща.

(Хтось знову стукає в двері.)

Господиня: А хто – то там ще стукає? Заходьте.

Щедрівник:

Та це наша коза, пустіть її погрітися.

В неї копита і роги змерзли.

Господиня:

Так вона мені всі квіти поїсть

і підлогу попсує.

Щедрівник:

Вона у нас така гарна, така розумна, така весела.

Щедрівник:

Де коза ходить, там жито родить.

Щедрівник:

Де не буває, там вилягає.

Щедрівник:

Де коза туп-туп, там жита сім куп.

Щедрівник:

Де коза рогом, там жито стогом.

Щедрівник:

Де коза хвостом, там жито кустом.

Звіздар до господаря:   

То що впустимо козу?

Господар:  Звичайно.

(Забігає коза тягне за собою господаря, стрибає по хаті, танцює, лякає рогами своїми господарів та гостей, під щедрівку.)

(Коза падає на підлогу, вдає що їй погано.)

Козовод:

 Ой, людоньки добрі, моїй козі зле. Така молода, так мене любить, мало п’є, мало їсть, на день два відра молока дає. Що ж це з нею таке?

Циганка: Що ж нам робити? Може на шкуру обдерти?

(Підходить до кози, нахиляється над нею.)

Козовод: Та ні, це ж моя коза, майже жива, майже молода. А ну, геть від неї! Хто ж лікаря покличе, люди добрі?

(Відганяє циганку від кози.)

Щедрівники:

Дохторе , дохторе!

Лікар (пробивається між щедрівниками):

 Ось туточки  я, пропустіть, пропустіть. А де хвора, кому допомога потрібна?

(Припадає до кози, слухає чи б’ється серце?)                                                 

Циганка:

А ти часом не Грицько – шахрай?

Лікар:

Та ні, я – лікар, всемогутній аптекар. Хворих виліковую, здорових заліковую. Але тут нічим допомогти не можу. (Піднімає ногу кози, а та падає)

Циганка:

А може якісь ліки заморські є чи травка якась чудодійна?

Лікар:

Спробувати можна. Маю закордонні ліки, не таку козу на ноги ставили.

(Дістає великий шприц, випускає у повітря цівочку ліків, імітує укол козі.

Коза підстрибує та починає танцювати з усіма, танцювати під туж щедрівку)

Коза:

Я коза – дереза                                                                

маю років триста,

всім у ріднім краю

бажаю врожаю!

Зі святом всіх вітаю!

Щедрівник:

Послухай, козо, там де труби гудуть,

там млинці печуть, то й і нам дадуть,

господар іде пожиток несе.

Щедрівник:

А що перший пожиток –

мірочка гречки на вареники,

Щедрівник:

а другий пожиток –

мірочка жита, щоб коза була сита.

Щедрівник:

а третій пожиток – решето вівса,

зверху ковбаса от і щедрівка уся.

Господар:

А хто тут у вас скарбник?

(Підходить до скарбника, той відкриває торбинку.)

Дякую вам за побажання (кладе гроші). Не забувайте нас в наступному році. Приходьте до нашої хати та козу з собою приводьте.

Щедрівник:

Бажаю вам здоров’я море,

щоб в житті не знали горя,

щоб грошей вам вистачало,

серце втоми щоб не знало,

Щедрівник:

щоб усе робили вміло,

щоб було бажане діло,

щоб завжди були у парі

і частіш бували в барі,

Щедрівник:

щоб сусіди були добрі,

ну а друзі щоб не горді,

сім’ї бажаємо порядку і кохання,

щоб збувались всі бажання,

Щедрівник:                                                                         

                                                                             

щоб завжди ви посміхались

та не з ким не сперечались,

щоб ніколи не хворіли,

танцювали і раділи.

Разом:

Дай бог зарік діждати і на той рік защедрувати.

Господарі  разом:

Дай  Бог зарік діждати.

 «Старий рік минає. Новий наступає.»

Колядуємо колядку “Добрий вечір тобі пане господарю...” (третій куплет)

Гра

Ведуча 1. А третій празник – свято Водохреща.
Хай буде вам Бог у дорозі.
При кожному перевозі.

Ведуча 2. Свято Йордана, припадає за новим стилем на 19 січня. Воно відбувається обов’язково вночі, й саме освячення води закінчується до сходу сонця. Основні ритуали проходили на ріці, озері й взагалі на воді.

Ведуча 1. Йордан – Водохреще – приурочене чистителю й святителю давнини – воді, вигнанню зими та вшануванню і прискоренню приходу весни.

Ведуча 2. Ми згадали з Вами свято Різдва і Новий рік. А що ж це за свято – Водохреще? Саме слово нам підказує, що в цей день хрестять (святять) воду. Візьмемо перепустку в минуле, і послухаємо, як відбувалося це свято.

Ведуча 1. Водохреще святкували 19 січня. Опівночі вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але ріки в цей час, зазвичай, покриті льодом.

Ведуча 2. Що там під кригою діється, то невідомо. Та вже ж набрана з річки опівночі (тобто рівно о 12 год. ночі) перед Водохрещам вода – цілюща. Вона зберігалась у “знаючих” селян за образами на випадок пораження або важкої хвороби.

Ведуча 1. Ще за тиждень до Водохреща колись парубоча громада прорубувала на річці Ополонку , випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою, біля хреста будували з льоду престол. Усе це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок, будували “царські врата”.

Ведуча 2. А коли дівчата приносили в дім свячену воду, то брали велику миску, на дно клали намисто, калину, наливали туди свяченої води і вмивалися, “щоб лиця красні були”, тобто гарні.

Ведуча 1. А ще місили дівчата тісто на свяченій воді, йшли в сад і обмазували тим тістом стовбури дерева. Обмазуючи промовляли: “Щоби на той рік родили яблука, вишні, сливи, груші такі добрі і м’які, як тісто.

Ведуча 2. Перед тим, діти, як пригощатися, треба випити спочатку свяченої води. Цим святом і закінчується цикл Різдвяних свят.

Мати. А що перший празник – то Різдво Христове – Зішле тобі втіху;
А що другий празник – Василя Святого – Зішле тобі щастя;
А що третій празник – Свято Водохреще – Зішле всім нам долю.

Господар: Я бажаю щастя й долі,                       

             
Добра в хаті і на полі,
Всім, дорослим і маленьким,
Зичу, жийте здоровенькі
На потіху всій родині
І на славу Україні.

Дівчинка: Бажаєм Щастя всім в цьому залі,

радості, успіхів в році Новому.                        

І щоби цвіли, як квіти,
Добрі українські діти.                                                                                

                                             

Дитина: Для вкраїнського народу,
Для усіх, що з того роду,
Для цілого того краю
Мира і добра бажаєм.

Список використаної літератури

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. – К., 1991.
2. Колядки і щедрівки. – К., 1991.
3. Пономарьов А. Українська етнографія. – К., Либідь, 1994.
4. Скляренко В. Українські традиції і звичаї. – Х., Фоліо, 2007.

Тема: «Ми – україночки»

Форма заходу  -  конкурс

Мета: розвивати й зміцнювати в учнів почуття прекрасного в побуті, працьовитість, повагу до звичаїв і традицій рідного народу, любов до Матері та всіх жінок людства. 

Очікувані результати:

-            формувати повагу до жінки, матері;

-            поглибити знання учнів про звичаї і традиції українського народу;

-            розвивати почуття прекрасного в побуті.

Методи та прийоми, які використовувались: вікторина, віночок творчості, інсценізація.

Обладнання: тематичні картинки, вислови про жінку, матір, питання для вікторини, електронна презентація, телевізор або комп’ютер.

Хід заходу

Ведучі (хлопчики).

1-ийхлопець: Дорогі друзі! Щиро вітаємо вас в цей погідний весняний день! Не один поет порівнював весну із жінкою, матір’ю. І сьогоднішнє свято ми присвячуємо нашим ненькам, найдорожчим, найніжнішим, найдобрішим у світі. 

2-ий хлопець:  Адже все, що є у нас доброго, мудрого благородного й гарного – від Мами, від її пісні колискової, від чарівної казки, від любові і ласки. 

1-ий хлопець: А для Матерів найбільше щастя – бачити в дітях своє продовження, здійснення своїх надій і сподівань. Коли діти засвоюють батьківську і материнську науку, зростають чемними, роботящими. 

2-ий хлопець: Сьогодні ми проводимо конкурс дівчат «Ми – україночки». Це не буде конкурс краси на звання «Міс року»… 

1-ий хлопець: Звісно, кожна з наших однокласниць по-своєму гарна, просто-таки чарівна – хоч усім присуджуй перші місця! А змагатимуться вони у вмінні, спритності, знанні народних звичаїв і традицій, етичних норм. 

2-ий хлопець: Адже кожна дівчина – майбутня господиня, і Мати, і трудівниця, і Берегиня. 

1-ий хлопець: Учасниками конкурсу будуть дві команди україночок – «Калина» і «Лілея». 

2-ий хлопець: А оцінюватиме конкурсантів найсправедливіше журі:

Привітаймо наше журі.                                                                                                             (Оплески)

1-ий хлопець: Почнемо наш конкурс традиційно: обидві команди мають відрекомендуватись і за українським звичаєм привітати членів журі. 
Слово – команді «Калина». (Виходять дівчатка.)

Наше ім’я – «Калина»,
Ненька в нас Україна.
Ми веселі та кмітливі,
Товариські та зичливі,
В дружбі – вірні і щирі,
Жити любимо у мирі.
Наші ніжнії руки
Знають всяку роботу,
До шкільної науки
Маєм хист і охоту.
А настане дозвілля –
Ми співаєм, танцюєм,
Звичай рідного краю
Любимо і шануєм.
Матерям на потіху
Учимося, зростаєм.
Святим хлібом і сіллю
Вас сердечно вітаєм!               (Низько вклоняються матерям і вручають хліб-сіль).

2-ий хлопець: Вітаємо «Калину!»          (Оплески). І запрошуємо команду «Лілея». 

(Дівчатка в білих блузочках і із штучною лілеєю в косах виходять, тримаючись за руки. Зробивши коло, співають веснянку.) 

Ой, вже весна красна,
Що ти нам принесла? /двічі
Ой, я вам принесла
Господарську красу /двічі
Господарська краса,
Як у літі роса /двічі
Сіяна, орана
Ще й заволочена, /двічі
Дощиком купана,
Сонечком сушена. /двічі

(Після закінчення розривають коло й шикуються в рядок).

Слова привітання:
Як лілеї – улюблені квіти
Богородиці Діви Марії,
Так і ми, України діти,
На щасливе майбутнє надії.
Ми зростаємо в батьківськім домі
У любові до рідного краю,
Нас виховують мама і тато
У пошані до свого звичаю.
Все ми прагнемо знати і вміти,
Тож із радістю ходим до школи,
Вчимось роду свого не зганьбити
На життєвому шляху ніколи.
Ми змагатись з «Калиною» раді,
До усяких завдань ми готові.
А матусям – вклоняємось низько,
В знак глибокої шани й любові. 

Ведучі. 

1-ий хлопець: Шановні глядачі, уболівальники, привітаємо команду «Лілея»!
Просимо журі оцінити привітання команд, а ми оголошуємо конкурс, який називається

«Коса – дівоча краса». 

2-ий хлопець: З давніх-давен матері-українки змалечку плекали коси своїх дочок: мили в запашних цілющих травах, старанно розчісували й заплітали, щоб голівонька була, як квіточка. А коли дівчина підростала, мати чи бабуся навчала її саму доглядати свою красу. 

1-ий хлопець: Як уміють це робити наші дівчатка, оцініть шановне журі, оглянувши зачіски наших красунь. Але це ще не все… 

2-ий хлопець: Просимо виділити з команди порівну дівчаток, у яких довгі коси. Хто з них швидше й краще розчеше й заплете свою косу? 

(Учасниці, взявши гребінці й дзеркальця, змагаються у мистецтві заплітання коси).

1-ий хлопець: А решта учасників команд (за бажанням – і вболівальники) продовжують змагатися. Хто зуміє згадати й проспівати більше куплетів із пісень, у яких згадується дівоча коса? За кожен куплет – один бал вашій команді. 

Зразки українських пісень

1. Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба. 

2. Ой, чиє то жито,
Чиї то покоси?
Чия то дівчина
Розпустила коси? 

3. Тихо-тихо Дунай воду несе,
А тихше дівка косу чеше. 

4. Коса моя розплетена,
Її подружка розплела,
А на очах бринить сльоза,
Бо полюбила хлопця я. 

5. Ой чия то хата
Не заметеная?
Ой чия то дівчина
Не заплетеная? 

6. Сподобали Галю,
Забрали з собою,
Прив’язали Галю
До дуба косою. 

7. Ой коси, коси ви мої,
Довго служили ви мені. 

8. Ой не ріж косу,
Бо хорошая,
Не погань красу –
Дуже прошу я. 

(Член журі оголошує суму балів за 2 конкурси).

Ведучі. 

1-ий хлопець: Мабуть, не було колись на Україні дівчини, яка б не вміла вишивати. Змалечку навчалась вона цього мистецтва, переймаючи в матері та бабусі і узори, і техніку вишивання…

 2-ий хлопець: Ще б пак! Адже кожна дівчина до свого весілля мала наткати й навишивати рушників, вишити сорочку собі і, звичайно, своєму нареченому. 

1-ий хлопець: Сучасні дівчата уже не дбають про скриню з рушниками, але мистецтво вишивання живе в народі. А рушник вишиваний – це наш національний оберіг, і символ гостинності, і окраса. 

2-ий хлопець: Як ви вже здогадалися, наступний конкурс – вишивання. Запрошуємо майстринь з обох команд. Ось вам шматки чистого полотна, ось нитки й голки. Що і як вишивати – ваша фантазія. Закінчивши роботу, ви маєте розказати журі, якою технікою вишивання ви користувалися. 

(Дівчата беруться за роботу, на яку їм відводиться 10 хвилин). 

1-ий хлопець: А ми тим часом підтримаємо конкурсанток піснями. 

Виконується пісні про вишиванки.
1. З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку,
Вишивала дівчина вишивала,
Чорні і червонії ниточки клала.
Що червона ниточка – то кохання,
А та чорна ниточка – розставання.
Що та чорна ниточка густо клалась,
А червона ниточка часто рвалась.
Я піду в неділеньку на гулянку,
Подарую милому вишиванку.
Сердься, мій соколику, чи не сердься –
Будеш ти носить її коло серця. 

2. «Два кольори» на слова Д. Павличка.

Ведучі. 

1-и йхлопець: Продовжуємо змагання. Як відомо, українські господині споконвіку славляться охайністю, чепурністю, винахідливістю, умінням прикрасити свою світлицю. У гарної господині, кажуть, «у хаті, як у віночку». 

2-ий хлопець: А дівчата ще й розмальовували піч квітами, півниками, голубами. Ось вам, дівчатка, два аркуші, на яких наведено контури печі. Ваше завдання – розмалювати піч. А поки наші художниці працюватимуть – оголошуємо вікторину. 

1-ий хлопець: Увага! Кожна правильна відповідь додасть бал вашій команді. Відповідатиме та команда, котра швидше підніме руку.                    (Вікторина)

Питання вікторини: 
1. Назвіть дерево, що є одним із символів України і має лікувальні властивості? (Верба)
2. Як називається сніп, який ставлять під образами на Святий вечір? (Дід, Дідух)
3. Як називається хліб, випечений і оздоблений на весілля? (Коровай)
4. Яку прикрасу не має права одягати заміжня жінка, а тільки дівчина? (Вінок)
5. Вітаючись, знімати шапку – це звичай чи традиція? (Звичай).
6. Яка книга починається словами «Реве та стогне Дніпр широкий»?(«Кобзар» Т. Шевченко)
7. Хто автор музики до пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»? (Данило Крижанівський)
8. Як називали українського воїна у XVII – XVIII століттях? (Козак)
9. Яка головна страва на Святий вечір? (Кутя)
10. Швидкий гуцульський танець і назва міста – однокореневі слова. (Коломия, коломийка)
11. Рослина, з якої плетуть вінки на весілля? (Барвінок)
12. Назва жанру пісні – синонім до слова «гаївка» (Веснянка)
13. Рослина, яка в українському фольклорі є символом дівочої вроди, вірності й ніжності. (Калина)
14. Доведіть, що слово «писанка» – і власна і загальна назва. (Великодня писанка, Руслана Писанка, фольклорний ансамбль «Писанка»)
15. Скажіть другу половину прислів’я: «де сім господинь,…(…там хата не заметена»)
16. В яке із зимових свят дівчата займаються ворожінням? (На Андрія)

1-ий хлопець: У наступному конкурсі братимуть участь усі учасники команд. Адже кожній із дівчат прийдеться стати колись господинею. 

2-ий хлопець: А найперший обов’язок господині, звичайно ж, – нагодувати всю сім’ю. Українки – неперевершені в приготуванні національних страв, серед яких першість займають… 

Усі: Вареники! 

1-ий хлопець: Авжеж, вареники! А з чим бувають вареники? Перелічіть, будь ласка.

Дівчаткам ж нашим потрібно буде приготувати бутерброди. При оцінюванні буде враховуватися і якість роботи, й естетика. Отож, дівчатка, за роботу! 

2-ий хлопець: А співати тепер будуть хлопці-вболівальники. Кожна виконана пісня про вареники або пироги додасть балів команді за яку ви уболіваєте. 

(Хлопці виконують пісні.)

1. «Із сиром пироги».

2. «Ой мій милий чорнобривий вареників хоче». 

Ведучі.

1-ий хлопець: Просимо дівчат продемонструвати свої шедеври, а, шановне журі, назвати суму балів обох команд. (Оголошення). 

1-ий хлопець: І на закінчення – перевірка домашнього завдання. Командам було запропоновано підготувати подарунок-вітання для мам. 

2-ий хлопець: Отже, - ваш виступ! 

Голова журі оголошує результати змагання. 

1-ий хлопець: Наша конкурсна програма вичерпана. Дівчатка, ви були чарівними у всіх видах змагання. Дякуємо всім учасникам конкурсу. 

2-ий хлопець: Дякуємо Вам, шановні матері. Щастя Вам, радості, мирного неба, здоров’я і довголіття.

Тема заходу: «Іспит на вихованість»

Форма заходу  -  гра-мандріка

 Мета заходу: 

 1. Формувати у підлітків відповідальність за свої вчинки, навички спілкування в колективі;

 2. Формувати активну життєву позицію, вміння бути самим собою;
 3. Розвивати логічне мислення, увагу, комунікативність, уміння аналізувати власні вчинки, давати їм моральну оцінку;

 4.  Виховувати у підлітків високі моральні якості. 

  Очікувані результати:

·              навчити правил поведiнки вдома, у школi, в громадських мiсцях;

·              виховати любов та пошану до оточуючих людей;

·              поліпшити навички спілкування в колективі;

·              розвинути творчі здібності учнів.

Методи та прийоми, які використовуються: бесіда, інтерактивні вправи: «Коло емоцій та почуттів», «Мікрофон», «Спорудження Будинку особистості», робота в групах, вирішення проблемних ситуацій, складання віршів .

Обладнання: заготівки листів, завдання-ситуації для груп, цеглинки, дах, квіти, долоньки з кольорового паперу, клубочок ниток, хмаринки з правилами поведінки у суспільстві, чарівна торбинка, електронна презентація, телевізор, комп’ютер, відеофільм «Твори добро».

Хід заходу

І. Організаційний момент

1.1 Привітання    

1.2 Оголошення теми та цілей заходу

Учитель. Дорогі друзі, сьогодні ви 8-класники, а через кілька років ви вже будете самостійними, дорослими людьми зі своїми поглядами на життя, зі своїми моральними цінностями. Кожен з вас обере в майбутньому свій шлях. Та який би ви шлях не обрали, для того щоб життя було барвистим, світлим, варто кольори підбирати уже сьогодні, щоб відчути себе справжньою людиною, потрібною, цікавою, інтелігентною, милосердною, здатною з гідністю скласти іспит життя на вихованість.  

   Ви є будівничими свого майбутнього. Отож, сьогодні ми з вами трішки помандруємо в часі, а для цього уявимо себе в ролі будівельників, які закладають фундамент свого майбутнього життя в суспільстві та спробуємо побудувати, змоделювати свої взаємини з людьми...

   Але для початку зверніть увагу на цей клубок ниток, який би я порівняла з клубком життя, зітканим із ниток буття, наших думок, почуттів. Почнімо його розмотувати і при цьому будемо говорити, яким ми бачимо навколишній світ, за що ми його любимо.   

 

1.3 Завдання «Коло емоцій та почуттів»

(Діти розмотують клубок і говорять: «Я люблю цей світ за те, що...».)

Учитель. Ось і вийшло у нас із вами замкнене коло наших емоцій та почуттів. Так і в світі все зв'язано, все переплітається. І кожен із вас є частинкою цього світу. Як важливо уважно дивитися навколо себе. Адже людям, що навколо нас, може бути дуже незручно від нашої бездушності, нашої байдужості, нашої невихованості. Будуючи людське суспільство, дуже важливо по-людськи побудувати і себе.

Всі ми живемо в суспільстві людському.

 Люди ми, й живем між людьми.

 Є закони і правила певні у ньому —

 Поважати їх маємо ми.

 Щоб порядок був, добре усім нам жилося,

 Мир і спокій та лад панував.

 Людям довго трудитись над цим довелося —

 Сам народ всі закони складав.

 Перевірені часом: роками й віками

 Довгий шлях ці порядки пройшли.

 А тому поважати їх мусимо з вами,

 Щоб достойними бути людьми.

 Є в народу традиції різні і свята,

 Є звертання — чарівні слова.

 Норми є поведінки у будні і в свято...

            Ну, хіба я, скажіть, не права?

1.4 Утворення груп за уподобаннями

(Учитель пропонує дітям утворити групи за покликом душі, за покликом серця. Учні сідають за групами своїх уподобань: І група - ті, хто любить майструвати, щось моделювати, виготовляти своїми руками; ІІ група – ті, хто любить спорт, подорожі; ІІІ група – ті, хто має творчу натуру: любить танцювати, співати, малювати.)

ІІ. Робота над темою заходу

1. Спорудження Будинку особистості.

Учитель. Кожна людина формує себе як особистість з раннього дитинства. А що ж таке особистість? Це те , що відрізняє одну людину від іншої, це як будинок, де кожна цеглинка – риса вашого характеру. Саме про це ми і поговоримо з вами сьогодні.

   Для нашого будівництва ми приготували з вами будівельний матеріал. А оскільки будівництво наше незвичайне, то і матеріал у нас особливий — кращі ваші якості. Хай кожен із вас у будову загального Будинку особистості дасть одну свою цеглину — одну свою кращу якість. Отже, починаймо.

     Першим у будь-якому будівництві закладають фундамент, бо саме від нього залежить міцність будинку. Що, на вашу думку, ми повинні закласти у фундамент Будинку особистості?

(Здібності, здоров 'я, родина, темперамент, традиції і звичаї народу.)

Учитель. Стіни можна порівняти з характером людини. З яких цеглинок, на вашу думку, ми побудуємо стіни Будинку особистості? (Доброта, любов, дружба, розуміння, милосердя, толерантність, повага, чесність, справедливість,  дисциплінованість, принциповість, мужність, ініціативність, наполегливість, працелюбність,  охайність, щирість, відкритість, відвертість, чуйність, доброзичливість, довірливість, ввічливість, мудрість, порядність, цікавість, гідність,  відкритість,  старанність, лідерство, вдячність, скромність, організованість, тактовність, вимогливість, відповідальність, дотримання слова, щедрість, відданість, колективізм, розсудливість,  товариськість, гордість, організованість, захопленість, ощадливість, енергійність, послідовність)

Учитель. Що може бути світлом у віконці нашого будиночка? (Уміння любити людей.)

Учитель. І нарешті, що завершує будь-який будинок? Правильно. Це його дах. У нашому розумінні — це те, до чого прагне особистість. (Мрія, ціль, реалізація планів, опанування професією(професійність), створення сім’ї )

Учитель. Що прикрасить наш будинок? (кольорова квітка, на пелюстках якої слова: життєрадісність, оптимізм, зовнішній вигляд, духовність, захоплення)

Учитель. Ось і побудували ми прекрасну будівлю — Будинок особистості. Мені б дуже хотілося, діти, щоб кожен із вас побудував такий прекрасний будинок у своїй душі і беріг його від усього, що могло б його зруйнувати.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учитель. Дорослість дитини визначає її моральність. Подумайте і скажіть, завдяки якій рисі ви відчуваєте, що дорослішаєте.

 (Діти по черзі називають свої якості,  які їм  допомагають відчути дорослість «Я вважаю, що я ...».)

3. Робота в групах. Розгляд проблемних ситуацій.

Учитель. Усі названі вами якості допомагають нам комфортно жити серед людей, знаходити вихід із будь-яких життєвих ситуацій, вирішувати конфлікти. Наші вчинки характеризують нас самих. Попрацюємо в групах, розв’язуючи конкретні життєві ситуації. Зробіть висновок, закінчивши думку: «Щоб добре жилося серед людей, необхідно...».

(Кожна група отримує свою ситуацію, обговорює її і записує висновок на листку, прикріплює на дошці під початком думки, ознайомивши інших із ситуацією. Виступ почати словами: «Ми обговорили цю ситуацію і вирішили…», «Ми у групі дійшли такого висновку…», «Порадившись, ми вирішили…»

Ситуація 1. Сергій поспішав додому після тренування. Несподівано його увагу привернув мобільний телефон, що лежав на дорозі. Він дуже зрадів такій знахідці, підняв її, а в голову спала думка: «Ось і подарунок для тата на день народження».

Ситуація 2. Учитель захворів, і на заміну в клас прийшов його колега. Урок почався з перевірки домашнього завдання, але всі учні, змовившись, сказати, що не готові відповідати з теми, бо цей матеріал ще не вивчали. І тоді новий учитель, за рахунок нового матеріалу, повторно пояснив цю тему.

Ситуація 3. Ви стали свідком того, що над вашим однокласникам насміхаються хлопці з інших класів, користуючись його наївністю, довірливістю. Ви вірішуєте не шукати проблем на свою голову і відходите в бік.

(Необхідно бути порядними, чсними, небайдужими)

Учитель. Діти, у житті часто буває, що ми занадто поблажливо ставимось самі до себе, жаліємо себе, виправдовуємо власні вчинки, з одного боку, а з іншого, насміхаємось над товаришем, учителем, ставимо інших людей в незручне становище. Прислухайтесь до моїх порад, щоб душа і совість залишались чистими перед своїм сумлінням. (Учитель у вигляді хмарок вивішує правила )

1.     Учись переборювати свої корисливі бажання.

2.     Перш ніж завдати комусь прикрощів, постав себе на його місце.

3.     Не соромся добрих поривань.

4.     Сильніший той, у кого не кулаки більші, а багатша душа.

4. Бесіда «Вчись жити серед людей і для людей».

Учитель. А головне, ми повинні вчитися жити серед людей і для людей. Якщо ми вважаємо себе культурними та вихованими, нам слід пам’ятати, що живемо на білім світі не одні, нас оточують інші люди: наші близькі, наші друзі, товариші і просто сторонні. І варто так поводитися, щоб їм було легко та приємно мешкати поруч з нами.

   Одним словом, бути культурним, по-справжньому інтелігентним - це в усьому виявляти повагу до інших...

   Наприклад, культурна людина, зайшовши до школи, обов'язково усміхнеться та привітається з охоронцями, з техпрацівниками, а не вдаватиме, що окрім неї у коридорі нікого немає... Зайшовши до класу, привітається з усіма, а не з кимось зокрема.

    Недаремно кажуть, що точність - це ввічливість королів. Тож якщо ти не вчасно приходиш до школи, на зустріч із товаришами - це говорить про твоє безкультур'я, нечемність, неповагу не тільки до інших, а й до себе. Усі знатимуть, що ти несерйозна особа, що на тебе не можна покластися, а коли ти запізнюєшся на урок, то ти ще до того ж забираєш дорогоцінний час, бо всі відволікаються на тебе. А в майбутньому, коли ти працюватимеш, сумнівно, що досягнеш успіхів у роботі (тобто, як тепер говорять, зробиш кар'єру), якщо будеш постійно запізнюватися.

    Якщо людина занадто голосно розмовляє у тролейбусі, автобусі зі своїм товаришем або на всю потужність увімкнула плеєр - це її аж ніяк не прикрашає. Адже в когось, можливо, болить голова чи хтось втомлений. Зрештою просто зіпсуєш комусь настрій.

   Культурна людина завше пам'ятає про тих, хто її оточує; не проштовхується у натовпі, допомагаючи собі ліктями, затуляє рота рукою, коли позіхає, кашляє чи чхає. Не забуває сказати «будь ласка», коли про щось просить, а потім подякує за будь-яку найнезначнішу послугу.

   Вихована людина допоможе літній жінці донести важкого пакета, переведе через дорогу сліпого чи старенького, а у трамваї, чи у автобусі звільнить місце для дідуся чи бабусі.

  Культурна людина любить відвідувати театри, музеї, кіно. Вона не буде чамкати цукеркою під час вистави та говорити всілякі зауваження чи недоречні репліки, заважаючи глядачам та артистам.

   Слід оволодівати культурою спілкування мобільними телефонами. Їх слід вимикати, коли ви знаходитесь на уроці, на зібраннях та інших важливих заходах. Зателефонувавши комусь, обов’язково слід відрекомендуватись, а не просто одразу переходити до справи. Адже співрозмовник може не знати з ким він має справу.

   Інтелігентна дівчина чи хлопець не будуть ябедничати на інших, не будуть про когось шептати на вухо, а скажуть товаришеві в очі про його недоліки на одиниці. І тільки, коли той не захоче виправитися - скажуть у присутності всього класу. Ябед ніхто не любить.

   Отож, пам’ятаймо слова відомого іспанського письменника Мігеля де Сервантеса, що ніщо не дається нам так дешево і не цінується так дорого, як вихованість! Крім того, вихованість відчиняє двері і серця. 

5. Перегляд відео ролику «Твори добро».

Вчитель. Перегляньте, будь ласка, відео і скажіть, які добрі вчинки вам запам’ятались із цього фільму. (Обговорення)

6. Перлини народної мудрості.

Учитель. А давайте звернемось до народної мудрості та пригадаємо прислів’я-поради,  які допомагають людям стати вихованими та чемними.

 Прислів’я:   Доброму слову ціни нема.

                       Ввічливих і лагідних скрізь шанують.

                      Як ти до людей, так і вони до тебе.

                       Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

                    Добрі справи прикрашають людину.

7.Віршовані поради «Правила гідної поведінки».

Учитель. Наступне завдання для групп полягає в тому, щоб написати віршовані поради «Правила гідної поведінки». Над цим завданням я пропоную попрацювати і нашим гостям.

Наприклад: відповідай,                                Злом на зло не відповідай,

                       помічай,                                    Добро в людині  помічай,

                       проганяй,                                  Лінь і заздрість проганяй,

                       зберігай.                                    Любов і щирість зберігай.

1 група

відганяй,

зберігай,

поділись,

всміхнись.

2 група

допомагай,

пробачай,

пожалій,

зігрій.

3 група

пробачай,

простягай,

усміхнись,

 поділись

Учитель. А тепер я запрошую наших гостей і вас, діти, до спілкування.

(Варіанти відповідей)

8. Чарівна торбинка

Учитель. Пропоную перейти до наступного етапу нашої подорожі «Чарівна торбинка».  Звичайно, ніхто з нас не ідеальний і ми маємо певні риси, які заважають нам у спілкуванні з іншими. Запишіть на смужках паперу ознаки невихованості, які вам заважають. Складаємо їх у чарівну торбинку і міцно-міцно її зав’яжемо, хай вони там зникнуть назавжди.

9. Віночок добра

Учитель. А тепер, коли все погане зникло, візьміть контури долоньок. На зворотному боці долоньки  напишіть добре побажання своєму сусідові по парті й обміняйтеся долоньками, прочитайте. А тепер прикріпіть їх до дошки. Створимо «Віночок добрих побажань» кожної групи.

10. Написання листа до себе в майбутньому.

Учитель. Милосердя, доброта, співчуття, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати, допомогти в горі чи біді, чесність — це кращі якості людини. Мені дуже хотілося б, щоб вони були притаманні й вам, щоб ви виросли високоморальними людьми. А зараз я пропоную скласти розповідь про себе, але про себе — в майбутньому. Уявіть себе дорослими. Ваші розповіді я збережу, до них ми повернемося в 9 класі та порівняємо, як змінилися ваші думки і мрії за цей час. (Учитель роздає заготівки листів)

Лист до себе в майбутньому

У майбутньому я,  звичайно, буду  ______________ людиною — це означає я буду

працювати ____________________________________________________________.

На роботі я буду намагатися працювати так, щоб людям зі  мною було _________.

А для цього важливо пам 'ятати про те, що_________________________________. 

У мене буде сім 'я. Я хочу, щоб взаємини між всіма _________________________.        

У своїй поведінці з ними я буду __________________________________________.

Особливу увагу, турботу я буду приділяти _________________________________, 

тому що ______________________________________________________________.

У мене будуть друзі, з якими я____________________________________________.

Але головне, до чого я буду прагнути у майбутньому,—  це __________________.

Учитель. Можливо, хтось із вас хоче прочитати свій лист?          (Відповіді учнів.)

Учитель. Закінчити сьогоднішню розмову з вами я хочу словами Стендаля, які, власне кажучи, об'єднують все сказане вами сьогодні: «Щоб добре жити серед людей, не треба жити для себе». Людина повинна жити для людини! Будьмо милосердними, не скупімося на добро, поспішаймо його творити. А ще всім серцем любіть свою землю, своє коріння. 

   Хай нове тисячоліття стане тисячоліттям душі й серця. Дуже хочеться, щоб панівною була мода не тільки в одязі, а були «моди» в житті і такі, про які говорить Любов Забашта в поезії «Моди».

Учениця.

Є моди на зачіски,

На гострі носки в черевиках,

На декольте, на сукні

І на короткі штанці,

На плечі — вузенькі і широкі,

На вуха малі і великі,

І навіть на форму браслета

На ніжній дівочій руці.

І ми, незалежні, зайняті завжди ділом,

Хоч пізно, а все ж плетемося

У моди тієї в хвості.

Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівними моди в житті:

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На серце, повне щедрот...

А ще, скажімо, мода

На щиру людську бентежність.

На вічний дух непокори

До скритих лакуз і підлот.

                                                                                           

ІІІ. Підведення підсумків (рефлексія)

Учитель. І наостанок, я хочу побажати, щоб будинок, який ви сьогодні побудували, і в реальному житті був будинком любові, радості і добра.

Мені потрібно зовсім небагато:

Щоб не були ви байдужі до чужого горя,

Назустріч людям серце відкривали,

В житті ви, як піщинка серед моря,

Тепло душі своєї щедро віддавали.

І люди не забудуть відгукнутись.

Знайдете підтримку в друзів у біді,

Вони ніколи не дадуть спіткнутись,

Дорогою прямою у житті ідіть.

Не втрачайте ніколи свою гідність,

Будьте чесними, принциповими з усіма.

Сказати правду в очі майте смілість,

Нічого гірше від брехні нема.

В житті керуйтесь правилом святим,

Завжди будьте добрими, а не злими,

Адже посієш зло - збереш нещастя,

А люди прагнуть лиш добра.

Учитель. На наших виховних годинах ми продовжимо тему вихованості і проведемо рубрику «Сам собі режисер». Тож вдома спробуйте до кожної букви свого імені підібрати слова, які відповідають вашому ставленню до людей.